Село Галичани
02.01.2021Площа 13.68 км.кв
Населення 192 чол.
Координати 50 26 08 пн.ш.
24 54 10 сх.д.
Водойма р. Липа
Залізнична станція Галичани
Село Володимирського повіту Бранівської волості, над річкою Липою, недалеко від границі з Галичиною. Село Галичани згадується у 1528 році., коли воно належало до князів Івана та Гаврила Галичанських. Від прізвища пішла назва поселення. В 1543 році належали до кор. Бони, яка мала тут свого намісника. В 1570 році належала до Михайла Ело Малинського, який платив від 66 дим., 12 гор., 3 боярів пут. В 1583 році було власністю Івана Красенського – Борзобогатого, який платив 76 флор. Пізніше село належало до Чапських і Замойських. В 1859 році село належало Четвертинському. У 1878 році в Галичанах налічувалось 89 дворів 651 житель. За переписом 1911 року велика земельна власність належала до Раи де Лалула 1.309 десятин. Через село проходив старий тракт від Крем’янця до Володимира. Земля дуже родюча. Постало тут в околицях прислів’я: «Хто має Галичани, той сідає між панами.»
1884 в селі збудували Петро - Павлівську церкву. При церкві була церковно - приходська школа. Церква згоріла у 1914 році. Прихожани за свій кошт у 1925 році побудували нову,
У 1927 пофарбували зробили розпис, офірували ікони і на другий день Різдва Христового 1928 року освятили.
На початку 20 століття у Галичанах була олійня, круп’ярня, вітровий млин, діяла школа. У 1941 році створено колгосп. У післявоєнні роки організували колгосп ім Калініна. У 1951 році він об’єднаний з колгоспом ім. Кагановича с. Хмельницьке, ім. Фрунзе с. Новий Зборишів.
У 1970 році приєднано с. Холонів. Колгосп став одним з найпотужніших у області відгодівельних комплексів, на відгодівлі знаходилось 12000 голів ВРХ.
У 1972 році за кошти колгоспу побудовано будинок культури, у 1975 році двоповерхову школу І- ІІ ступеня, дитячий садочок. Працював ФАП, бібліотека.
На даний час в селі діє церква святи Петра в Павла, школа, бібліотека, дитячий садочок, ФАП, приватні і фермерські господарства.